застромлювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
заганяти — I я/ю, я/єш і рідко заго/нити, ню, ниш, недок., загна/ти, зажену/, зажене/ш; наказ. сп. зажени/; док., перех. 1) Примушувати кого , що небудь увійти кудись, у щось; прот. виганяти. || розм. Наказувати кому небудь, примушувати йти до якогось місця … Український тлумачний словник
застромити — див. застромлювати … Український тлумачний словник
застромлювання — я, с. Дія за знач. застромлювати … Український тлумачний словник
застромлюватися — юється і застромля/тися, я/ється, недок., застроми/тися, о/миться; мн. застро/мляться; док. 1) Втикатися, всовуватися куди небудь. 2) тільки недок. Пас. до застромлювати, застромляти … Український тлумачний словник
застромляти — див. застромлювати … Український тлумачний словник
устромляти — встромляти, устромити, встромити 1) (що уводити щось гостре всередину чогось), у[в]стромлювати, застромлювати, застромляти, застромити, стромляти, стромити, у[в]тикати, у[в]ткнути, у[в]віткнути, затикати, заткнути, штрикати, штрикнути, штриконути … Словник синонімів української мови